Анатолійські народні танці: з поясненнями

Одна країна — безліч танців

Вікіпедія зазначає, що складна культура Туреччини проявляється в різноманітті її танців, серед яких домінують лінійні танці. Назви, кроки, костюми та музика змінюються від міста до міста. Rhythm of the Dance будує свою годинну програму саме на цьому різноманітті: квиток обіцяє фольклорні танці з різних регіонів Анатолії. Цей путівник — своєрідний польовий довідник із шести традицій, щоб ви могли впізнавати їх під час вистави. Це довідковий матеріал, а не програма, адже номери, які ви побачите на конкретну дату, можуть змінюватися.

Халай

Вікіпедія називає халай національним танцем Туреччини та зазначає, що це слово охоплює всі традиційні кругові та лінійні танці, які виконуються по всій країні. Танцюристи утворюють коло або лінію, тримаючись один за одного пальцями, руками чи плечима, а перший і останній можуть тримати хустинку, що зветься менділ. Танці зазвичай починаються повільно й поступово прискорюються. Назви, стилі та музика різняться від села до села. Халай часто танцюють на весіллях і святкових зібраннях, а традиційно його супроводжують зурна та давул.

Зейбек

Зейбек — це танець Егейського регіону, і Вікіпедія називає його символом гідності, гордості та героїзму. Він має повільний стиль агир — урочистий і величний, та швидкий стиль киврак — зі стрибками, тремтінням плечей, обертами й імпровізованими вигуками. Свою назву танець отримав від зейбеків — нерегулярних воїнів пізнього османського періоду із західної Анатолії, а провідний танцюрист — ефе. Повільний стиль має розмір 9/2 або 9/4, а швидкий — 9/8 або 9/16. Згодом його почали виконувати й жінки в сучасних умовах.

Хорон

Хорон — це група танців зі східного узбережжя Чорного моря Туреччини. За даними Вікіпедії, його виконують від кордону із Самсуном до грузинського кордону, причому лише в одній місцевості зафіксовано понад 50 варіацій, а танцюють його на весіллях, заручинах і гірських фестивалях. Групи танцюють у лінії або півколом із швидким тремтінням плечей, дрижанням усього тіла та раптовими присіданнями. Музика може лунати з кеменче, кларнета, волинки тулум або давула й зурни, а танець вимагає швидкості та спритності.

Бар

Бар — це народний танець східної Анатолії. Вікіпедія відносить його до таких провінцій, як Артвін, Ардахан, Ерзурум, Байбурт, Агри, Карс та Ерзінджан, і зазначає, що назва походить від вірменського слова на позначення танцю. Це груповий танець, який виконують просто неба: танцюристи стоять поруч, з'єднані руками, плечима або ліктями, а чоловіча та жіноча версії різняться. Давул і зурна — основні інструменти, а домінантні розміри — 5/8 і 9/8.

Танці з ложками та каршилама

У танцях із ложками дерев'яні ложки використовують як ударний інструмент. За даними Вікіпедії, вони зустрічаються в районі Коньї та в Середземноморському регіоні, а Дінар названо найвідомішим прикладом. Karşılama — це інше: швидкий парний танець обличчям до обличчя, зазвичай у розмірі 9/8, пов'язаний із весільною музикою, що зародився на північному заході Туреччини. Назва означає приблизно «зустріч» або «привітання». За даними Вікіпедії, двоє партнерів стоять одне навпроти одного, а фігури різняться залежно від регіону.

Як дивитися змішану програму

Спершу зверніть увагу на побудову. Лінія або коло зі з'єднаними руками вказує на halay, horon чи bar, тоді як двоє партнерів обличчям одне до одного — на karşılama. Потім прислухайтеся до розміру та інструментів. Якщо твір плине в розмірі дев'ять, він належить до родини aksak, яка, за даними Вікіпедії, вирізняє турецьку народну музику. Усе це не є обіцянкою щодо самої вистави; це спосіб перетворити швидку годину на щось, за чим ви зможете стежити.

Читати далі: Інструменти анатолійського танцю